подолання

ПОДОЛА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. подола́ти.

Плавають [дельфіни] з великою швидкістю протягом тривалого часу, витрачаючи при цьому відносно невелику енергію для подолання опору води (з наук.-попул. літ.);

Подолання висот і просторів, досягнуте за допомогою сучасної техніки, розширило звичайну фізичну видимість світу до меж, які й не снилися художникам минулих епох (О. Довженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подолання — подола́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. подолання — -я, с. Дія за знач. подолати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подолання — ПОДОЛА́ННЯ, я, с. Дія за знач. подола́ти. Перед авіацією — проблема подолання «теплового бар’єра» (Рад. Укр., 14.VI 1967, 3); Успіхи комуністичного будівництва приходили і приходять у подоланні суперечностей розвитку, труднощів зростання (Рад. Словник української мови в 11 томах