подразнювати
ПОДРА́ЗНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПОДРАЗНИ́ТИ, дразню́, дра́зниш, док.
1. що. Впливати яким-небудь подразником на організм або окремий орган.
Систематично подразнюючи слизову оболонку рота, куріння створює сприятливі умови для захворювання людини на рак губи (з наук.-попул. літ.);
Приємний запах печива подразнює ніздрі й наганяє слину (Ірина Вільде);
// Викликати біль, свербіж і т. ін. в чому-небудь, запалення чогось.
Попадаючи на слизові оболонки, вона [отрута земноводних] сильно подразнює їх, пече, викликає блювання (з наук. літ.).
2. кого, що. Збуджувати інтерес, цікавість.
Його [Геннадія] вабили темні тайники хворого мозку, .. подразнювала його цікавість і чудодійна сила гіпнозу (І. Волошин).
3. тільки док., кого, рідко. Роздратувати, вразити.
Володько мав добре серце, але коли його хто чим-небудь подразнив, .. міг допуститися і найбільшого злочину... (С. Ковалів).
Значення в інших словниках
- подразнювати — подра́знювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- подразнювати — Юю, -юєш. Впливати якимсь подразником на організм або окремий орган; викликати біль, свербіж у чомусь, запалення чогось; переносно – збуджувати інтерес, цікавість: пил подразнює слизову оболонку верхніх дихальних шляхів... Літературне слововживання
- подразнювати — -юю, -юєш, недок., подразнити, -дразню, -дразниш, док., перех. 1》 Впливати яким-небудь подразником на організм або окремий орган. || Викликати біль, свербіж і т. ін. в чому-небудь, запалення чогось. 2》 Збуджувати інтерес, цікавість. 3》 тільки док., рідко. Роздратувати, вразити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подразнювати — ЗБУ́ДЖУВАТИ (викликати стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИ, ПОДРА́ЗНЮВАТИ, ГАРЯЧИ́ТИ підсил., РОЗПА́ЛЮВАТИ підсил., РОЗГАРЯЧА́ТИ підсил., РОЗГАРЯ́ЧУВАТИ підсил., РОЗІГРІВА́ТИ підсил., РОЗБУ́РХУВАТИ підсил., ЗАРЯДЖА́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
- подразнювати — ПОДРА́ЗНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПОДРАЗНИ́ТИ, дразню́, дра́зниш, док., перех. 1. Впливати яким-небудь подразником на організм або окремий орган. Словник української мови в 11 томах