1. Словник української мови у 20 томах

подячний

ПОДЯ́ЧНИЙ, а, е.

Який виражає подяку, вдячність.

Буксир .. рушив назад, супроводжуваний подячними вигуками й піснями пасажирів пароплава (Ю. Яновський);

Посейдону .. Стегна численних биків принесли ми у жертву подячну (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подячний — подя́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. подячний — -а, -е, заст. Який виражає подяку, вдячність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подячний — ПОДЯ́ЧНИЙ, а, е, заст. Який виражає подяку, вдячність. Буксир.. рушив назад, супроводжуваний подячними вигуками й піснями пасажирів пароплава (Ю. Янов., II, 1954, 95); Посейдону.. Стегна численних биків принесли ми у жертву подячну (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 62). Словник української мови в 11 томах
  4. подячний — Подя́чний, -а, -е Благодарственный. Не вмів бідаха вимовити подячного слова, бо змалечку кому й за що приходилось йому дякувати? Г. Барв. 28. Заробила Маруся пироги, хоч не пшенишні, да яшні — свому родові подячні. Мет. 233. Словник української мови Грінченка