1. Словник української мови у 20 томах

поділок

ПОДІ́ЛОК¹, ПОДО́ЛОК, лка, ч.

Зменш. до поді́л.

Груша родить багато .. Устає вдосвіта моя [дружина], назбирає в поділок (П. Козланюк);

– Ліда в своїй чудесній сукенці .. щоранку буде виганяти корову, а вечорами доїти, підкасавши подолок (М. Коцюбинський);

Закрутилася стара по хаті, подолком лаву здмухує (М. Стельмах);

* Образно. Садок був невеличкий, але рясний. Нешироким поділком він простягсь аж до річки (Б. Грінченко);

Спустила хмарка на луги Мережані подолки (П. Тичина).

ПОДІ́ЛОК², лку, ч., діал., заст.

1. Ділянка землі, виділена в користування селянській родині.

Поділку у їх по дві десятини (Сл. Б. Грінченка).

2. Долівка.

Люлька випала йому з зубів і лежала на поділку (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поділок — поді́лок 1 іменник чоловічого роду поділ поді́лок 2 іменник чоловічого роду ділянка; долівка діал. Орфографічний словник української мови
  2. поділок — I подолок, -лка, ч. Зменш. до поділ. II -лку, ч., діал. 1》 Ділянка землі, виділена в користування селянській родині в дореволюційний час. 2》 Долівка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поділок — ДІЛЯ́НКА (окрема частина земельної площі, використовувана з певною метою, виділена за якоюсь ознакою), ДІЛЬНИ́ЦЯ рідше, ШМАТО́К, ПЛОЩИНА́, ПЛО́ЩА рідше; КЛА́ПОТЬ, КЛА́ПТИК, ПРИРІ́ЗОК, ПРИРІ́З, ПАРЦЕ́ЛА ек., ПАРЦЕ́ЛЯ заст., ПІ́ДМЕ́Т діал. Словник синонімів української мови
  4. поділок — ПОДІ́ЛОК¹, ПОДО́ЛОК, лка, ч. Зменш. до поді́л. Садок був невеличкий, але рясний. Нешироким поділком він простягсь аж до річки (Гр., І, 1963, 350); Груша родить багато.. Устає вдосвіта моя [дружина], назбирає в поділок (Козл., Сонце.. Словник української мови в 11 томах
  5. поділок — I. Поділок, -лку м. ум. отъ поділ. --------------- II. Поділок, -лку м. Надѣлъ. Поділку у їх по дві десятині. Конст. у. Словник української мови Грінченка