поділок
ПОДІ́ЛОК¹, ПОДО́ЛОК, лка, ч.
Зменш. до поді́л.
Груша родить багато .. Устає вдосвіта моя [дружина], назбирає в поділок (П. Козланюк);
– Ліда в своїй чудесній сукенці .. щоранку буде виганяти корову, а вечорами доїти, підкасавши подолок (М. Коцюбинський);
Закрутилася стара по хаті, подолком лаву здмухує (М. Стельмах);
* Образно. Садок був невеличкий, але рясний. Нешироким поділком він простягсь аж до річки (Б. Грінченко);
Спустила хмарка на луги Мережані подолки (П. Тичина).
ПОДІ́ЛОК², лку, ч., діал., заст.
1. Ділянка землі, виділена в користування селянській родині.
Поділку у їх по дві десятини (Сл. Б. Грінченка).
2. Долівка.
Люлька випала йому з зубів і лежала на поділку (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поділок — поді́лок 1 іменник чоловічого роду поділ поді́лок 2 іменник чоловічого роду ділянка; долівка діал. Орфографічний словник української мови
- поділок — I подолок, -лка, ч. Зменш. до поділ. II -лку, ч., діал. 1》 Ділянка землі, виділена в користування селянській родині в дореволюційний час. 2》 Долівка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поділок — ДІЛЯ́НКА (окрема частина земельної площі, використовувана з певною метою, виділена за якоюсь ознакою), ДІЛЬНИ́ЦЯ рідше, ШМАТО́К, ПЛОЩИНА́, ПЛО́ЩА рідше; КЛА́ПОТЬ, КЛА́ПТИК, ПРИРІ́ЗОК, ПРИРІ́З, ПАРЦЕ́ЛА ек., ПАРЦЕ́ЛЯ заст., ПІ́ДМЕ́Т діал. Словник синонімів української мови
- поділок — ПОДІ́ЛОК¹, ПОДО́ЛОК, лка, ч. Зменш. до поді́л. Садок був невеличкий, але рясний. Нешироким поділком він простягсь аж до річки (Гр., І, 1963, 350); Груша родить багато.. Устає вдосвіта моя [дружина], назбирає в поділок (Козл., Сонце.. Словник української мови в 11 томах
- поділок — I. Поділок, -лку м. ум. отъ поділ. --------------- II. Поділок, -лку м. Надѣлъ. Поділку у їх по дві десятині. Конст. у. Словник української мови Грінченка