подіставати
ПОДІСТАВА́ТИ і розм. ПОДОСТАВА́ТИ, аю́, ає́ш, док.
1. кого, що. Узяти, витягти все або багато чого-небудь звідкись.
Школярі свої гринджоли З повіток подостають (Я. Щоголів);
Так усі три і кинулись, подоставали, хто кисет, хто – порттабак чи просто бляшанку з-під вакси (А. Головко).
2. кого, що. Здобути, відшукати все або багато чого-небудь, долаючи труднощі.
– Е, коні ми подоставали. Прямо як змії! Із кінного заводу видерли (М. Стельмах).
3. що. Одержати очікувані, потрібні, необхідні і т. ін. предмети, гроші тощо.
Під дзеркалом, на убраному квітами столі, лежали дарунки, котрі подіставала молода від різних давніх і нових знайомих (О. Кобилянська).
4. що, рідко. Набути нової ознаки, особливості (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох).
Навіть порозцвітали попаді, рум'янці собі подіставали. А вже скільки жартів!.. (Г. Хоткевич).
Значення в інших словниках
- подіставати — подістава́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- подіставати — і розм. подоставати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Узяти, витягти все чи багато чого-небудь звідкись. 2》 Здобути, відшукати все чи багато чого-небудь, долаючи труднощі. 3》 Одержати очікувані, потрібні, необхідні і т. ін. предмети, гроші тощо. 4》 рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подіставати — ПОДІСТАВА́ТИ і розм. ПОДОСТАВА́ТИ, аю́, ає́ш, док., перех. 1. Узяти, витягти все або багато чого-небудь звідкись. Школярі свої гринджоли З повіток подостають (Щог. Словник української мови в 11 томах