1. Словник української мови у 20 томах

поетик

ПОЕ́ТИК, а, ч., зневажл.

Те саме, що пое́т 1.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поетик — пое́тик іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. поетик — -а, ч., зневажл. Те саме, що поет 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поетик — Віршувач, віршар, віршороб, віршомаз, поетисько, поетище, див. графоман, піїта, метроман, версифікатор Словник чужослів Павло Штепа
  4. поетик — ПОЕ́Т (автор віршованих творів), СПІВЕ́ЦЬ уроч., РИМА́Ч зневажл., ПОЕ́ТИК зневажл., ПІЇ́Т (ПІЇ́ТА) заст., книжн., ірон., ВЕРСИФІКА́ТОР заст., ірон., БОЯ́Н заст., уроч., ВІРШУВА́ЛЬНИК заст., ВІРШОПИ́СЕЦЬ заст., ВІ́РШНИК заст., ВІРШІВНИ́К заст. Словник синонімів української мови
  5. поетик — ПОЕ́ТИК, а, ч., зневажл. Те саме, що пое́т 1. Проти націоналістичних поетиків, епігонів буржуазно-декадентського мистецтва спрямовані вірші Тичини «Один в любов…» і «Плюсклим пророкам» (Іст. укр. літ., II, 1956, 358). Словник української мови в 11 томах