1. Словник української мови у 20 томах

пожадати

ПОЖАДА́ТИ, а́ю, а́єш, кого, що, чого.

Док. до жада́ти 1, 2.

Не барячись хвилиноньки, пожадала собі [Галя] у чоботи вбратися (Марко Вовчок);

[Маруся:] Твоя мати оце приходила до нас, хвалилася і своїм горем, і твоїм лихом .. Думала, каже, що за багатим чоловіком добре їй буде, а вийшло – і ворогові б своєму не пожадала! (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пожадати — пожада́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. пожадати — -аю, -аєш, перех., рідко. Док. до жадати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пожадати — БАЖА́ТИ (висловлювати комусь побажання чого-небудь, мати якісь побажання стосовно когось), ЗИ́ЧИТИ, ЖАДА́ТИ, ЖИ́ЧИТИ діал.; ХОТІ́ТИ (мати якісь побажання щодо когось). — Док.: побажа́ти, пожада́ти рідше. Словник синонімів української мови
  4. пожадати — Пожада́ти, -да́ю, -да́єш кого, чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. пожадати — ПОЖАДА́ТИ, а́ю, а́єш, перех., рідко. Док. до жада́ти 1, 2. Не барячись хвилиноньки, пожадала собі [Галя] у чоботи вбратися (Вовчок, І, 1955, 291); [Маруся:] Твоя мати оце приходила до нас, хвалилася і своїм горем, і твоїм лихом.. Словник української мови в 11 томах
  6. пожадати — Пожада́ти, -да́ю, -єш гл. Сильно пожелать. Словник української мови Грінченка