пожертвувати
ПОЖЕ́РТВУВАТИ, ую, уєш, док.
1. що, чим і без дод. Добровільно дати що-небудь на користь когось, чогось.
– Пожертвуйте нам шматок землі і будинок, де вона [школа] могла б найти собі перший притулок (З. Тулуб).
2. ким, чим, заради, задля кого – чого. Нічого не шкодувати задля когось, чогось.
– Ради злості і своєї помсти він був ладен усім і усіма пожертвувати: він не вмів прощати і нікому не прощав (І. Нечуй-Левицький);
Любивши природу, життя і людей, усім він [Сакко] пожертвував, щиро віддав без остатку – заради любові до волі (М. Упеник);
І всю працю, і всі думи пожертвуймо вітчизні (з народної пісні).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пожертвувати — поже́ртвувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- пожертвувати — -ую, -уєш, перех. і неперех. Док. до жертвувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пожертвувати — ДАРУВА́ТИ кому що (передавати у власність безкоштовно), ДАРИ́ТИ розм., ПРЕЗЕНТУВА́ТИ заст., розм.; ДАВА́ТИ, ПІДНО́СИТИ (перев. із сл. подарунок, дар тощо); ОБДАРО́ВУВАТИ, ЗАДАРО́ВУВАТИ, ОЗОЛО́ЧУВАТИ (ОБЗОЛО́ЧУВАТИ) розм., ОБДАРЯ́ТИ розм., ОБДАВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- пожертвувати — ПОЖЕ́РТВУВАТИ, ую, уєш, перех. і неперех. Док. до же́ртвувати. — Пожертвуйте нам шматок землі і будинок, де вона [школа] могла б найти собі перший притулок (Тулуб, Людолови, І, 1957, 157)... Словник української мови в 11 томах