пожитися
ПОЖИ́ТИСЯ¹, живе́ться, док., безос., розм.
Житися якийсь час.
– Мені, – кажу на себе, – і пожилося, і пожурилося (Марко Вовчок);
Тепер, коли минуле покрилося вже .. туманом, коли пожилося вже.., тепер тільки всією душею розумієш, як чисто тоді все було, як гарно (Г. Хоткевич).
ПОЖИ́ТИСЯ², живе́ться, док., розм.
Те саме, що ви́тратитися 2.
– Слабую дуже на голову й на очі. Було колись здоров'я, та пожилося (Марко Вовчок).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пожитися — пожи́тися 1 дієслово доконаного виду житися якийсь час безос., розм. пожи́тися 2 дієслово доконаного виду згубитися, витратитися розм. Орфографічний словник української мови
- пожитися — I -живеться, док., безос., розм. Житися якийсь час. II -живеться, док., розм. Те саме, що витратитися 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- пожитися — ПОЖИ́ТИСЯ¹, живе́ться, док., безос., розм. Житися якийсь час. — Мені, — кажу на себе, — і пожилося, і пожурилося (Вовчок, VI, 1956, 219); Тепер, коли минуле покрилося вже.. туманом, коли пожилося вже.. Словник української мови в 11 томах