пожуїрувати
ПОЖУЇ́РУВАТИ, ую, уєш, док., заст.
Розважаючись, якийсь час віддаватися чуттєвим насолодам.
– Маючи гроші – поїхав би [Геннадій] за кордон, пожуїрував, світу побачив (П. Кочура).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пожуїрувати — пожуї́рувати дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- пожуїрувати — -ую, -уєш, док., заст. Жуїрувати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пожуїрувати — ПОЖУЇ́РУВАТИ, ую, уєш, док., заст. Жуїрувати якийсь час. — Маючи гроші — поїхав би [Геннадій] за кордон, пожуїрував, світу побачив (Кочура, Зол. грамота, 1960, 220). Словник української мови в 11 томах