1. Словник української мови у 20 томах

позабризкувати

ПОЗАБРИ́ЗКУВАТИ, ПОЗАБРИ́ЗЬКУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що.

Забризкати все або багато чого-небудь, усіх або багатьох, у багатьох місцях.

Порозхлюпував [горілку], позабризкував усіх, дав збитенщикові п'ять цілкових, поїхав Тимоха дальш [далі] кумедії строїти (Г. Квітка-Основ'яненко);

Білі стіни будинків нарочито позабризкували чорною й рудою фарбою, щоб вони здавалися ворожим льотчикам руїнами (В. Кучер);

// у що. Покривши бризками, забруднити все або багато чого-небудь.

Жупани позабризькували в грязь у байраці (П. Куліш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позабризкувати — позабри́зкувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позабризкувати — -ую, -уєш, док., перех. Забризкати все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох, у багатьох місцях. || у що. Покривши бризками, забруднити все чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позабризкувати — Позабри́зкувати, -зкую, -зкуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. позабризкувати — ПОЗАБРИ́ЗКУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Забризкати все або багато чого-небудь, усіх або багатьох, у багатьох місцях. Порозхлюпував [горілку], позабризкував усіх, дав збитенщикові п’ять цілкових, поїхав Тимоха дальш [далі] кумедії строїти (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах