позаводити

ПОЗАВО́ДИТИ, джу, диш, док.

1. кого. Завести, привести або відвести куди-небудь усіх або багатьох.

Хазяїни позаводять гостей за стіл, понаставляють на-питків, наїдків (Панас Мирний);

Сини позаводять коней у ліс (Сл. Б. Грінченка).

2. що, розм. Збудувати, відкрити, заснувати багато закладів, установ, підприємств і т. ін.

При земських школах позаводить книгарні треба хоч малі (Панас Мирний);

– Ось вони позаводили шинків без ліку, стали ошукувати вас усілякими способами (І. Франко).

3. Придбати, дістати багато чого-небудь потрібного для господарства, для життя і т. ін.

Тут саме знадвору забрехала собака. – О, та ви, мабуть, справді боїтесь, що собачню позаводили, – жартує становий (Панас Мирний).

4. Знайти собі багато друзів, знайомих і т. ін.

Позаводив [Лук'ян] собі коханок... (О. Гончар);

// Налагодити, зав'язати з багатьма (знайомства, дружбу і т. ін.).

Уже все за себе розплескала [Христя], позаводила зводні якісь (Панас Мирний);

– Тіточка хитрі .. Заздалегідь привезли своїх панєн [панночок] у Наше [назва міста], щоб протягом посту позаводили знайомства (Ірина Вільде).

5. Запровадити, ввести, встановити; зробити звичайними чи обов'язковими для всіх або багатьох (закони, порядки, звичаї і т. ін.).

– Дехто з хазяїнів помер, другі – недоїмки по збору позаводили... (Панас Мирний);

Він їхав, .. і снував нові плани, як би позаводити тут [в селі] нові порядки (І. Франко).

6. Почати, затіяти що-небудь (про всіх або багатьох).

Позаводити ігри.

7. Почати вести (альбоми, щоденники і т. ін.).

Позаводити щоденники.

8. Привести в дію (механізми, мотори і т. ін.).

Позаводити мотори.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me