позагадувати
ПОЗАГА́ДУВАТИ, ую, уєш, док.
1. зі сл. загадки, ребуси і под. Якийсь час пропонувати відгадати, розгадати.
Позагадувати загадки дітям.
2. що, чого. Захотіти здійснення чого-небудь (про всіх або багатьох).
Дивлячись, як падає зоря, діти позагадували бажання (з газ.).
3. кому, кому що (з)робити, розм. Дати розпорядження, завдання, доручення щось (з)робити (усім або багатьом).
Учителька позагадувала на наступний день поприносити гербарії (з газ.).
4. Якийсь час намагатися знайти відповідь за певними прикметами (про всіх або багатьох).
Увечері дівчата позагадували, ллючи віск на воду (з газ.).
5. що, що (з)робити. Прийти до думки, задуму щось зробити (про всіх або багатьох).
Просиділи ми з місяць, а далі позагадували собі так: ще тиждень пождемо, а тоді забираємо дітей – і в гори (з газ.).
Значення в інших словниках
- позагадувати — позага́дувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- позагадувати — -ую, -уєш, перех. Док. до загадувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- позагадувати — Позагадувати, -дую, -єш гл. 1) Загадать (во множествѣ). 2) Приказать (многимъ). Словник української мови Грінченка