1. Словник української мови у 20 томах

позадкувати

ПОЗАДКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм.

1. Піти, полізти і т. ін. куди-небудь задом наперед, назад.

Бабуся позадкувала до дверей, махаючи руками (А. Хижняк);

Коліями квапливо пропихкав паровоз і, певне пройшовши стрілку, позадкував до ешелону (П. Загребельний);

// Податися назад (від несподіванки, злякавшись кого-, чого-небудь і т. ін.).

Мишастий [кінь] підвів голову й позадкував у голоблях (О. Довженко);

Зупинився [Євген] і враз із виряченими очима позадкував від горбатого дідуся, який стояв на галявині (О. Донченко).

2. Відступити в бою, на війні.

Першими позадкували німецькі солдати, тоді гайдамаки схопились і кинулись тікати (П. Панч).

3. перен. Відмовитися від своїх думок, слів, намірів, обіцянок.

– Ну, скажу я вам зараз, що згодний. Не криюсь: хочеться мені так сказати... А раптом трапиться щось, і мені доведеться позадкувати (Ю. Шовкопляс);

– Все ясно, – говорила [Ніна] Максимові за вечірнім чаєм у своїй квартирі. – Павло перелякався і позадкував. Перелякався, що я справді з'явлюся до нього (С. Добровольський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позадкувати — позадкува́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. позадкувати — -ую, -уєш, док., розм. 1》 Піти, полізти і т. ін. куди-небудь задом наперед, назад. || Податися назад (від несподіванки, злякавшись кого-, чого-небудь і т. ін.). || Відступити в бою, на війні. 2》 перен. Відмовитися від своїх думок, слів, намірів, обіцянок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позадкувати — ВІДМОВЛЯ́ТИСЯ від чого (переставати дотримуватися своїх попередніх поглядів, переконань, висловлювань і т. ін.), ЗРІКА́ТИСЯ чого, ВІДРІКА́ТИСЯ, ВІДСТУПА́ТИ, ВІДСТУПА́ТИСЯ, ПОСТУПА́ТИСЯ в чому, ПОРИВА́ТИ з чим, ВІДХО́ДИТИ, ВІДХРЕ́ЩУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. позадкувати — ПОЗАДКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. 1. Піти, полізти і т. ін. куди-небудь задом наперед, назад. Бабуся позадкувала до дверей, махаючи руками (Хижняк, Тамара, 1959, 262); Коліями квапливо пропихкав паровоз і, певне пройшовши стрілку... Словник української мови в 11 томах