1. Словник української мови у 20 томах

позакликати

ПОЗАКЛИКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого.

Попросити всіх або багатьох зайти кудись, в якесь приміщення; позазивати (у 2 знач.).

[Рябина:] Гей, присяжний! Іди-но позакликай сюда [сюди] з коршми [корчми] господарів, які там є! (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позакликати — позаклика́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позакликати — -аю, -аєш, док., перех. Закликати всіх чи багатьох. Позакликати гостей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позакликати — ПОЗАКЛИКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Закли́кати всіх або багатьох. [Рябина:] Гей, присяжний! Іди-но позакликай сюда [сюди] з коршми [корчми] господарів, які там є! (Фр., IX, 1952, 50). Словник української мови в 11 томах
  4. позакликати — Позаклика́ти, -ка́ю, -єш гл. Зазвать; позвать (многихъ). Словник української мови Грінченка