1. Словник української мови у 20 томах

позалатувати

ПОЗАЛА́ТУВАТИ, ую, уєш, док., що.

Залатати все або багато чого-небудь, у багатьох місцях.

Звелів нам [батько] забрати всі книжки, а також сорочки та одежу, щоб дома позалатувать те, що подерлося чи попоролося... (з мемуарної літ.);

– Ну, позалатувала трохи, – оглядаючи ватянку, сказала вона (А. Головко);

* Образно. Що ж, мій ґрунтик .. Варт був ринських зо п'ятсот, – Та, притиснений недолею, Сто-м позичив в банку от. Позалатував прогалини, – Не лишилось і гроша (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позалатувати — позала́тувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позалатувати — -ую, -уєш, док., перех. Залатати все чи багато чого-небудь, у багатьох місцях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позалатувати — ПОЗАЛА́ТУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Залатати все або багато чого-небудь, у багатьох місцях. Звелів нам [батько] забрати всі книжки, а також сорочки та одежу, щоб дома позалатувать те, що подерлося чи попоролося… (Збірник про Кроп. Словник української мови в 11 томах
  4. позалатувати — Позалатувати, -тую, -єш гл. Наложить заплаты. Словник української мови Грінченка