1. Словник української мови у 20 томах

позалицятися

ПОЗАЛИЦЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док., до кого і без дод., рідко на кого, коло кого, з ким.

Маючи почуття симпатії або кохання до кого-небудь, якийсь час виявляти знаки уваги, зачіпати розмовою, жартами і т. ін.

Леонід Семенович був радий побалакати з Ватею й позалицятись до неї (І. Нечуй-Левицький);

Такий серцеїд, як Павло, не міг пропустити нагоди, щоб не позалицятися до молодої жінки (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позалицятися — позалиця́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позалицятися — -яюся, -яєшся, док. Залицятися якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позалицятися — ПОЗАЛИЦЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док. Залицятися якийсь час. Леонід Семенович був радий побалакати з Ватею й позалицятись до неї (Н.-Лев., IV, 1956, 105); Такий серцеїд, як Павло, не міг пропустити нагоди, щоб не позалицятися до молодої жінки (Збан., Переджнив’я, 1955, 278). Словник української мови в 11 томах