1. Словник української мови у 20 томах

позамордовувати

ПОЗАМОРДО́ВУВАТИ, ую, уєш, док., кого.

1. Катуванням, тортурами довести всіх або багатьох до смерті, загибелі; закатувати всіх або багатьох; позамучувати (у 1 знач.).

Фашисти позамордовували підпільників (з газ.).

2. Усім або багатьом завдати мук, фізичних або моральних страждань; стати причиною, джерелом страждань усіх або багатьох; позамучувати (у 2 знач.).

Новий начальник своїм прискіпуванням позамордовував підлеглих (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позамордовувати — позамордо́вувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позамордовувати — -ую, -уєш, док., перех. Замордувати всіх чи багатьох. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позамордовувати — ПОЗАМОРДО́ВУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Замордувати всіх або багатьох. Словник української мови в 11 томах
  4. позамордовувати — Позамордовувати, -вую, -єш гл. Замучить (многихъ). Словник української мови Грінченка