1. Словник української мови у 20 томах

позамулювати

ПОЗАМУ́ЛЮВАТИ, ює, док., що.

Спричинити осідання мулу у водоймах або нанесення повеневого річкового мулу на заплаві (про все або багато чого-небудь, у багатьох місцях).

[Роман:] У книжках пишуть.., що засухи відтоді настали, як повирублювали ліси та позамулювали річки... (М. Кропивницький);

// безос.

Ринула злива .. Позамулювало луки, позатягувало копиці сіна (К. Гордієнко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позамулювати — позаму́лювати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позамулювати — -ює, док., перех. Замулити все чи багато чого-небудь, у багатьох місцях. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позамулювати — ПОЗАМУ́ЛЮВАТИ, ює, док., перех. Замулити все або багато чого-небудь, у багатьох місцях. [Роман:] У книжках пишуть.., що засухи відтоді настали, як повирублювали ліси та позамулювали річки… (Кроп., II, 1958, 13); // безос. Ринула злива .. Словник української мови в 11 томах
  4. позамулювати — Позамулювати, -люю, -єш гл. Занести иломъ (во множествѣ). І була б трава, та позамулювало. Канев. у. Словник української мови Грінченка