позаносити
ПОЗАНО́СИТИ, о́шу, о́сиш, док., кого, що.
1. Несучи когось, щось, доставити куди-небудь (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох).
Позаносити дітей матерям на годування.
2. Заси́пати чимсь усе або багато чого-небудь, усіх або багатьох, у багатьох місцях;
// безос.
Сніг такий глибокий випав, що позаносило хати ущерть з димарями (з публіц. літ.);
// Заповнити або покрити змитими часточками ґрунту, піску.;
// безос.
Місцями й позаносило її [низину] напровесні мулом із провалля (Є. Кротевич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позаносити — позано́сити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- позаносити — -ошу, -осиш, док., перех. 1》 Занести все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох. 2》 Засипати чимсь усе чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох, у багатьох місцях. || безос. || Заповнити або покрити змитими часточками ґрунту, піску. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- позаносити — ПОЗАНО́СИТИ, о́шу, о́сиш, док., перех. 1. Занести все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. 2. Заси́пати чимсь усе або багато чого-небудь, усіх або багатьох, у багатьох місцях; // безос. Словник української мови в 11 томах
- позаносити — Позано́сити, -шу, -сиш гл. То-же, что и занести, но во множествѣ. Словник української мови Грінченка