позасідати

ПОЗАСІДА́ТИ¹, а́ємо, а́єте, док.

1. без прям. дод. Сісти де-небудь, улаштувавшись зручно, надовго (про всіх або багатьох).

За величезним столом .. позасідали свахи (І. Франко);

Гості .. позасідали за столи на дворі (Н. Кобринська);

Станула [Марія] біля порога, а вони позасідали коло стола (В. Стефаник);

Тепер в шинку людей повнісінько, ті входять, ті виходять, а деякі позасідали вже надовго, либонь на цілу ніч (Леся Українка);

Народ представлений, головним чином, чаплинською дітлашнею, що, як горобці, позасідавши на деревах, стежать за церемонією звідти, з висоти колючих чаплинських акацій (О. Гончар).

2. за що, до чого і з інфін. Засісти надовго, приступивши до якої-небудь роботи, справи і т. ін. (про всіх або багатьох).

Позасідати за книжки;

Позасідати до книжок.

3. без прям. дод. Улаштувати засаду, підстерігаючи когось (про всіх або багатьох).

Йому здавалось, що бурлак повний двір, повний город, що вони позасідали на засідки скрізь попід вікнами, попід стайнею, поза тинами (І. Нечуй-Левицький).

4. що, розм. Зайняти все або багато чого-небудь.

Зайшов Шевченко в горниці, а там усі стільці позасідали, не знайшлось йому місця між панами... (з публіц. літ.).

ПОЗАСІДА́ТИ², а́ю, а́єш, док., без прям. дод., розм.

Засідати на зборах, нараді і т. ін. якийсь час.

– А директор – що й казати – З тих причин гнівився теж: Аж свербить позасідати, А народу не збереш!.. (С. Олійник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позасідати — позасіда́ти 1 дієслово доконаного виду сісти зручно, надовго позасіда́ти 2 дієслово доконаного виду засідати на зборах, нараді і т. ін. розм. Орфографічний словник української мови
  2. позасідати — див. сидіти Словник синонімів Вусика
  3. позасідати — I -аємо, -аєте, док. 1》 неперех. Сісти де-небудь, улаштувавшись зручно, надовго (про всіх чи багатьох). 2》 за що, до чого і з інфін., неперех. Засісти надовго, приступивши до якої-небудь роботи, справи і т. ін. (про всіх чи багатьох). 3》 неперех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. позасідати — ПОЗАСІДА́ТИ¹, а́ємо, а́єте, док. 1. неперех. Сісти де-небудь, улаштувавшись зручно, надовго (про всіх або багатьох). За величезним столом.. позасідали свахи (Фр., VIII, 1952, 61); Гості.. позасідали за столи на дворі (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  5. позасідати — Позасідати, -даємо, -єте гл. Занять мѣсто, сѣвъ (о многихъ). Ходи до хати та що з'їдж! Війшов до хати, позасідали. Драг. 412. Вже до обіду позасідали. Драг. 353. Словник української мови Грінченка