1. Словник української мови у 20 томах

позатихати

ПОЗАТИХА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док.

Затихнути (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь; у багатьох місцях).

Вони поважно порозсідалися у м'яких кріслах, позатихали (П. Колесник);

Полягають [наймички] потім на купи свого лахміття, і позатихає хихотіння з-під верет, і зморить сон (Г. Хоткевич);

Все навколо вже позатихало (А. Турчинська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позатихати — позатиха́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позатихати — -ає, -аємо, -аєте, док. Затихнути (про всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь; у багатьох місцях). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позатихати — ПОЗАТИХА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док. Затихнути (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь; у багатьох місцях). Вони поважно порозсідалися у м’яких кріслах, позатихали (Кол., Терен.. Словник української мови в 11 томах
  4. позатихати — Позатихати, -хаємо, -єте гл. Затихнуть (о многихъ). В людських хатах все було позатихав, все посне. Левиц. І. 116. Словник української мови Грінченка