1. Словник української мови у 20 томах

позаурочний

ПОЗАУРО́ЧНИЙ, а, е.

1. у сполуч. зі сл. час. Вільний від звичайної роботи, служби, уроків і т. ін. (про час).

Іван Іванович вважався непоганим плановиком, але хто-хто, а підлеглі знали – за всю свою довголітню працю якщо він і спланував щось путнє і реальне, то це хіба що моторного човна “Світлану”, стуленого в позаурочний час (Ю. Збанацький).

2. у сполуч. зі сл. праця, робота і т. ін. Виконуваний у вільний від звичайної роботи, служби і т. ін. час.

Хлопці старанно кували граблі, сапи, сокири... Відразу ж категорично відмовилися брати за цю позаурочну працю якусь платню (Іван Ле).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позаурочний — позауро́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. позаурочний — -а, -е. 1》 у сполуч. зі сл. час.Вільний від звичайної роботи, служби, уроків і т. ін. (про час). 2》 у сполуч. зі сл. праця, робота і т. ін. Виконуваний у вільний від звичайної роботи, служби і т. ін. час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позаурочний — ПОЗАУРО́ЧНИЙ, а, е. 1. у сполуч. з сл. час. Вільний від звичайної роботи, служби, уроків і т. ін. (про час). Іван Іванович вважався непоганим плановиком, але хто-хто... Словник української мови в 11 томах