1. Словник української мови у 20 томах

позахмарний

ПОЗАХМА́РНИЙ, а, е.

Який міститься, пербуває за хмарами, підноситься вище хмар.

– Я літаю над Гімалаями, бачу позахмарні піки, бачу пальми, священний Ганг, храми Мадраса (П. Загребельний);

// перен. Далекий, недосяжний.

◇ (1) Ширя́ти у позахма́рному про́сторі (д) див. вита́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позахмарний — позахма́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. позахмарний — -а, -е. Який знаходиться за хмарами, підноситься вище хмар. || перен. Далекий, недосяжний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позахмарний — вита́ти (літа́ти) в хма́рах (в небеса́х, в емпіре́ях). Сприймати дійсність нереально, наївно. А в кого ж було питати (поради)? У Катрі? Дожила до сивого волосся, а все ще у хмарах витає (І. Фразеологічний словник української мови
  4. позахмарний — ПОЗАХМА́РНИЙ, а, е. Який знаходиться за хмарами, підноситься вище хмар. — Я літаю над Гімалаями, бачу позахмарні піки, бачу пальми, священний Ганг, храми Мадраса (Загреб., День.., 1964, 215); // перен. Далекий, недосяжний. Словник української мови в 11 томах