позачаровувати
ПОЗАЧАРО́ВУВАТИ, ую, уєш, док.
1. Справивши надзвичайно приємне враження, ви́кликати в усіх або багатьох почуття захоплення своєю приваблтвістю, чарівністю.
Молода секретарка позачаровувала чоловіків.
2. кого, що. Перев. у народних віруваннях, фольклорі – зробивши магічні дії, рухи й замовляння, нібито вплинути на людей або природу; надати магічної сили, властивостей усім або багатьом, усьому або багато чому-небудь.
Позачаровувати дерева;
Позачаровувати чаклуванням багатьох односельців;
Позачаровувати яблука.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позачаровувати — позачаро́вувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- позачаровувати — -ую, -уєш, док., перех. Зачарувати всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- позачаровувати — ПОЗАЧАРО́ВУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Зачарувати всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь. Словник української мови в 11 томах
- позачаровувати — Позачаровувати, -вую, -єш гл. Очаровать, зачаровать (многихъ). Словник української мови Грінченка