позаісторичний

ПОЗАІСТОРИ́ЧНИЙ, а, е.

Про націю, країну тощо – позбавлений умов для еволюційного розвитку.

Історична пам'ять оживала у творах українських письменників, які власною долею виборювали собі право бути голосом і свідомістю свого народу, приреченого на позаісторичне животіння (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me