позвертати
ПОЗВЕРТА́ТИ, а́ю, а́єш, док.
1. без прям. дод. Звернути (з дороги), змінити напрям руху (про всіх або багатьох).
Коні позвертали з шляху.
2. кого, що. Спрямувати вбік усіх або багатьох, усе або багато чого-небудь.
Позвертати коней з шляху.
3. що, розм. Ударивши, різко повернувши, перекосити, викривити, пошкодити щелепи, в'язи, кінцівки і т. ін.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позвертати — позверта́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- позвертати — -аю, -аєш, док. 1》 неперех. Звернути (з дороги), змінити напрям руху (про всіх чи багатьох). 2》 перех. Спрямувати вбік усіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь. 3》 перех., розм. Ударивши, різко повернувши, перекосити, викривити, пошкодити щелепи, в'язи, кінцівки і т. ін. Позвертати шиї. Великий тлумачний словник сучасної мови
- позвертати — ПОЗВЕРТА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. неперех. Звернути (з дороги), змінити напрям руху (про всіх або багатьох). Коні позвертали з шляху. 2. перех. Спрямувати вбік усіх або багатьох, усе або багато чого-небудь. Позвертати коней з шляху. 3. перех., розм. Словник української мови в 11 томах