позводитися
ПОЗВО́ДИТИСЯ, имося, итеся, док.
1. Піднятися, підвестися (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь).
Хлопці позводилась на лікті, ще тісніше збилися в купу, щоб не пропустити й слова з Маркового оповідання (І. Микитенко).
2. Піднестися над чим-небудь, виділяючись з-поміж чогось своєю висотою (про все або багато чого-небудь).
Шляхи-шосе шліфовані, Мережані, заковані Дубовії мости Веселками позводились (М. Гірник).
3. З'явитися, постати в результаті будування (про все або багато чого-небудь).
4. Занепасти, змарнуватися, пропасти (про все або багато чого-небудь).
Сади наші [хлопів] .. понівечились, пасіки позводилися (І. Франко);
// Виродитися, зникнути (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь).
Позводилося панів багато, панувати ні з чого (Сл. Б. Грінченка).
Значення в інших словниках
- позводитися — позво́дитися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- позводитися — -имося, -итеся, док. 1》 Піднятися, підвестися (про всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь). 2》 Піднестися над чим-небудь, вирізняючись з-поміж чогось своєю висотою (про все чи багато чого-небудь). Великий тлумачний словник сучасної мови
- позводитися — ПОЗВО́ДИТИСЯ, имося, итеся, док. 1. Піднятися, підвестися (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь). Хлопці позводилась на лікті, ще тісніше збилися в купу, щоб не пропустити й слова з Маркового оповідання (Мик., II, 1957, 422). Словник української мови в 11 томах
- позводитися — Позво́дитися, -димося, -дитеся гл. То-же, что и звестися, но о многихъ или многомъ. Позводилося панів багато, — панувати ні з чого. Зміев. у. Словник української мови Грінченка