позвішувати
ПОЗВІ́ШУВАТИ, уємо, уєте, док., що.
Звісити все або багато чого-небудь.
Вулиці Києва пашіли від палючого серпневого сонця, каштани позвішували прив'яле листя і куняли (О. Гуреїв);
Оратори позвішували голови (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позвішувати — позві́шувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- позвішувати — -уємо, -уєте, док., перех. Звісити все чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- позвішувати — ПОЗВІ́ШУВАТИ, уємо, уєте, док., перех. Звісити все або багато чого-небудь. Вулиці Києва пашіли від палючого серпневого сонця, каштани позвішували прив’яле листя і куняли (Гур., Друзі.., 1959, 28); Оратори позвішували голови (Фр., VII, 1951, 297). Словник української мови в 11 томах