позв'язувати
ПОЗВ'Я́ЗУВАТИ, ую, уєш, док.
1. кого, що. Зв'язати, з'єднавши докупи за допомогою мотузка, ланцюга все або багато чого-небудь, у багатьох місцях, усіх або багатьох.
Якийсь чоловік .. щосили квапиться позв'язувати всіх коней за шиї (І. Франко).
2. Зібрати, ув'язати у вузол, пакунок усе або багато чого-небудь.
Так-сяк дотяглася вона туди [до річки], пополоскала, позв'язувала [сорочки] і стала п'ястися на гору (Л. Яновська).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позв'язувати — позв'я́зувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- позв'язувати — -ую, -уєш, док., перех. Зв'язати, з'єднавши докупи за допомогою мотузка, ланцюга все чи багато чого-небудь, у багатьох місцях, усіх чи багатьох. || Зібрати, ув'язати у вузол, пакунок усе чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- позв'язувати — Позв'язувати, -зую, -єш гл. Связать (во множествѣ). Словник української мови Грінченка