позгинати
ПОЗГИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.
1. Зігнути все або багато чого-небудь, у багатьох місцях.
2. Нагнути, вигнути (шиї, спини і т. ін.) (про всіх або багатьох).
Коні бігли, неначе поносили, порозкидавши голови на обидва боки й позгинавши дугами шиї (І. Нечуй-Левицький);
Важко опустились лелеки на лужок коло річки .. і позгинали довгі шиї в задумі (П. Козланюк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позгинати — позгина́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- позгинати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Зігнути все чи багато чого-небудь, у багатьох місцях. 2》 Нагнути, вигнути (шиї, спини і т. ін.) (про всіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
- позгинати — ПОЗГИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Зігнути все або багато чого-небудь, у багатьох місцях. 2. Нагнути, вигнути (шиї, спини і т. ін.) (про всіх або багатьох). Коні бігли, неначе поносили, порозкидавши голови на обидва боки й позгинавши дугами шиї (Н. Словник української мови в 11 томах
- позгинати — Позгинати, -ня́ю, -єш гл. Согнуть (во множествѣ). Словник української мови Грінченка