1. Словник української мови у 20 томах

позгрібати

ПОЗГРІБА́ТИ, а́ю, а́єш і рідше ПОЗГРІ́БУВАТИ, ую, уєш, док., що.

Згребти все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях.

Сьогодні вранці Платон спалив останню сучкувату гілляку, позгрібав усі тріски і ледве доварив обід (М. Зарудний);

Тимко .. при місячному світлі позгрібав обсунуте ногами сіно, кинув його нагору (Григорій Тютюнник);

// безос.

Усе позмітувано, позгрібувано, чи кізяк, чи трісочка (Ганна Барвінок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позгрібати — позгріба́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позгрібати — -аю, -аєш, док., перех. Згребти все чи багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позгрібати — Позгріба́ти, -гріба́ю, -гріба́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. позгрібати — ПОЗГРІБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Згребти все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Сьогодні вранці Платон спалив останню сучкувату гілляку, позгрібав усі тріски і ледве доварив обід (Зар., На.. світі, 1967, 138); Тимко.. Словник української мови в 11 томах
  5. позгрібати — Позгріба́ти, -ба́ю, -єш гл. Сгресть (во множествѣ). Позгрібай солому. Харьк. у. Словник української мови Грінченка