1. Словник української мови у 20 томах

поздоровити

ПОЗДОРО́ВИТИ див. поздоровля́ти.

ПОЗДОРОВИ́ТИ, влю́, ви́ш; мн. поздоровля́ть; док., кого, діал.

1. Дати здоров'я.

– Ой, нема такого вина на світі, щоби так поздоровило чоловіка, єк цеса [як оця] жентичка, – каже ватаг (Г. Хоткевич).

2. Привітати кого-небудь, переказати вітання комусь.

Сивого В. І. поздорови від мене та нагадай про поличчя (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поздоровити — поздоро́вити дієслово доконаного виду поздорови́ти дієслово доконаного виду дати здоров'я; привітати діал. Орфографічний словник української мови
  2. поздоровити — I поздор`овитидив. поздоровляти. II поздоров`ити-влю, -виш; мн. поздоровлять; док., перех., діал. 1》 Дати здоров'я. 2》 Привітати кого-небудь, передати вітання комусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поздоровити — поздоро́в Бо́же, заст. 1. кого. Уживається для вираження побажання здоров’я, добра, благополуччя. — Та як ваша рука, поздоров Боже, Олексію Івановичу, то й з тисячами вправиться! — казали панки (Панас Мирний). 2. кого, кому. Фразеологічний словник української мови
  4. поздоровити — ВІТА́ТИ (говорити або писати приємні слова комусь з нагоди дня народження, ювілею, свята, приємної події; слати привіт), ПОЗДОРОВЛЯ́ТИ, УКЛОНЯ́ТИСЯ (ВКЛОНЯ́ТИСЯ), ЗДОРО́ВИТИ розм., ГРАТУЛЮВА́ТИ кому, зах., ВІНШУВА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
  5. поздоровити — ПОЗДОРО́ВИТИ див. поздоровля́ти. ПОЗДОРОВИ́ТИ, влю́, ви́ш; мн. поздоровля́ть; док., перех., діал. 1. Дати здоров’я. — Ой, нема такого вина на світі, щоби так поздоровило чоловіка, єк цеса [як оця] жентичка, — каже ватаг (Хотк., Довбуш, 1965, 102). Словник української мови в 11 томах
  6. поздоровити — Поздоровити см. поздоровляти. Словник української мови Грінченка