1. Словник української мови у 20 томах

поздоровіти

ПОЗДОРОВІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.

Стати більш здоровим; поздоровшати.

Добре Парасочці, не лихо і Оришці: то була молода та здорова, а то ще поздоровіла (Панас Мирний);

– Я собі розрахував, що на тебе не жаль видати [гроші], бо як поздоровієш, то ти все відробиш (Л. Мартович);

Незабаром у селі почали говорити, що Михайло Синичка приїхав до “краю” помирати, а його тепер ані колом не вб'єш – так поздоровів (М. Томчаній).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поздоровіти — поздорові́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поздоровіти — -ію, -ієш, док. Те саме, що поздоровшати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поздоровіти — ЗДОРО́ВШАТИ (ставати більш здоровим), МІЦНІ́ТИ, МІЦНІ́ШАТИ, ЗДОРОВІ́ШАТИ розм., ЗДОРОВІ́ТИ розм., КРІ́ПНУТИ розм., ДУ́ЖЧАТИ розм., ПІДДУ́ЖУВАТИ розм.; ОЗДОРО́ВЛЮВАТИСЯ, ОЗДОРОВЛЯ́ТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
  4. поздоровіти — ПОЗДОРОВІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Те саме, що поздоро́вшати. Добре Парасочці, не лихо і Оришці: то була молода та здорова, а то ще поздоровіла (Мирний, IV, 1955, 31); — Я собі розрахував, що на тебе не жаль видати [гроші], бо як поздоровієш... Словник української мови в 11 томах
  5. поздоровіти — Поздоровіти, -вію, -єш гл. Сдѣлаться здоровымъ, выздоровѣть. Бив мене чоловік, кости поломив, а я лягла, полежала, встала, ззіла, вола, кабана... і допіро поздоровіла. Чуб. V. 1140. Жінка попова поздоровіла. Драг. 63. Словник української мови Грінченка