позирати

ПОЗИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.

1. Дивитися на кого-, що-небудь зрідка або час від часу; поглядати.

Дівчата на луці гребли, А парубки копиці клали, Та, знай, на сонце позирали, Та нісенітницю верзли (Т. Шевченко);

Вона взяла й собі газету, яка попалась під руку, і почала читати її. Однак мало, більше розглядалась по хаті, скоса позираючи з-під газети (Леся Українка);

Пораючись по хаті, Олена частенько позирала, чи не прокинулися діти (Григорій Тютюнник);

Михай позирає у вікно (М. Чабанівський);

// Швидко переводити очі, погляд, намагаючись побачити, роздивитися кого-, що-небудь.

Позирає, як собака в ярмарку (Номис);

– Дайте хоч одпочити!.. – заскаржилася [почала скаржитися] баба Горпиниха, позираючи кругом себе, де б його сісти (Панас Мирний);

– Хто вам позволив сміятися? – допитував він, остро позираючи по класу (І. Франко);

// Стежити за ким-, чим-небудь.

[Герцель:] А ви позирайте тілько, як вийде [старий], миттю хапайте Тетяну на коней (І. Карпенко-Карий);

// Звертати увагу на кого-, що-небудь, цікавитися кимсь, чимсь.

На нього позирають й інші дівчата з Любчиної бригади (Ю. Яновський).

2. Дивитися куди-небудь або на кого-, що-небудь, роздивлятися когось, щось.

Зривається буря від краю до краю., Бурхочуть навколо вали; Погнулася щогла... Дарма позираю Вперед непроглядної мли (П. Грабовський);

Забіг [Василько] до хати, гукнув до матері і до менших дітей: “Ідіть і позирайте, що сталося на мосту” (А. Турчинська).

3. Ставитися до кого-, чого-небудь, сприймати кого-, що-небудь якимсь чином.

Призро вони [наїжджі пани] позирають на всіх і на все, немов кажуть: що це? у нас в Адесі [Одесі] далеко краще... (Панас Мирний).

4. перен., рідко. Мати ознаки, риси і т. ін. чого-небудь;

// безос.

Став і дощик накрапати, Поливає як з відра; Скука, холод, глянеш – овсі [зовсім] Не весною позира (П. Грабовський).

Диви́тися (зи́ркати, позира́ти і т. ін.) збо́ку див. диви́тися;

(1) Позира́ти ско́са (ко́со) – ставитися з підозрою, недружелюбно.

В місті починали непевно говорити про її сестру Надію, а через це і на неї починали позирати скоса в земстві (Л. Смілянський).

◇ Диви́тися (зи́ркати, позира́ти і т. ін.) спідло́ба див. диви́тися;

Диви́тися (позира́ти) / подиви́тися (гля́нути) во́вком див. диви́тися;

Диви́тися (рідко позира́ти) бі́сом див. диви́тися;

(2) Позира́ти во́вком (бі́сом, зи́зом і т. ін.) – дивитися вороже, неприязно, сердито.

Барон Нольде вовком позирав на веселу компанію молодих декадентів (Ю. Смолич);

Тільки один козак бісом позирав скоса на Хмельницького (П. Панч).