позлизувати
ПОЗЛИ́ЗУВАТИ, ую, уєш, док.
1. що. Злизати язиком усе або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях:;
// З'їсти, випити, підбираючи язиком, хоботком і т. ін. все або багато чого-небудь.
За дорогою в садку ловила вишня молочним цвітом перелітаючі бджоли й не пускала їх доти, доки вони з тих цвітів солодкий піт не позлизували (Л. Мартович);
– Коли вона пішла з дому, придивився, де ключа кладе, та й заліз у комору .. І сметану їв, і вершки з глечика позлизував (Ю. Збанацький).
2. кого, що, перен. Поглинути, знищити всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь, у багатьох місцях (про стихійні явища).
Отсе ж тільки що весна настає і сонечко позлизує сніг де з яких горбиків на піску, вже Оксана і зібрала свою команду (Г. Квітка-Основ'яненко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позлизувати — позли́зувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- позлизувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Злизати язиком усе чи багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. || З'їсти, випити, підбираючи язиком, хоботком і т. ін. все чи багато чого-небудь. 2》 перен. Поглинути, знищити всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь, у багатьох місцях (про стихійні явища). Великий тлумачний словник сучасної мови
- позлизувати — ПОЗЛИ́ЗУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Злизати язиком усе або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях: // З’їсти, випити, підбираючи язиком, хоботком і т. ін. все або багато чого-небудь. Словник української мови в 11 томах
- позлизувати — Позлизувати, -зую, -єш гл. Слизать (во множествѣ). Сонечко позлизує сніг де з яких горбиків на піску. Кв. Словник української мови Грінченка