1. Словник української мови у 20 томах

позлягати

ПОЗЛЯГА́ТИ, а́ємо, а́єте, док.

Злягти, спертися на кого-, що-небудь (про всіх або багатьох).

Найманці сиділи на лавах, позлягали на борти, весла без діла лежали в кочетах (П. Панч);

Дівчата позлягали на стіл (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позлягати — позляга́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позлягати — -аємо, -аєте, док. Злягти, спертися на кого-, що-небудь (про всіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позлягати — ПОЗЛЯГА́ТИ, а́ємо, а́єте, док. Злягти, спертися на кого-, що-небудь (про всіх або багатьох). Найманці сиділи на лавах, позлягали на борти, весла без діла лежали в кочетах (Панч, Гомон. Україна, 1954, 307); Дівчата позлягали на стіл (Ю. Янов., II, 1958, 84). Словник української мови в 11 томах
  4. позлягати — Позлягати, -гаємо, -єте гл. = полягати. Спать позлегаютъ. Чуб. V. 795. Словник української мови Грінченка