позмагатися

ПОЗМАГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.

1. Спробувати перевершити, перемогти когось у чому-небудь, домігшись кращих, ніж у когось, результатів, показників.

Меркурій мчав, як вітер. Жодний скакун в загоні не міг позмагатись з цим швидконогим рисаком (Ю. Збанацький);

Одного разу шість приїжджих гостей наважилися позмагатися з Олександрою в добуванні білого золота, – шість проти одної (І. Волошин);

// перен. Не поступитися комусь або чомусь у яких-небудь якостях, властивостях.

Марцинюкова лисина справді могла позмагатися з лисиною самого полковника Шпуля (Ю. Збанацький);

Співали хороше, задушевно. І ніяке радіо чи патефон не могли позмагатися з живою піснею (В. Минко).

2. Брати участь у змаганні (у 1, 2 знач.) якийсь час.

– Позмагатися – то діло для вас підходяще, – схвалив Кузьма Харитонович (Я. Гримайло);

– Не відкладайте Лучних надалі змагань, щоб могли ми їх бачити врешті. Спробую я у стрілянні із лука і сам позмагатись (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).

3. перен. Учинити опір кому-, чому-небудь, поборотися з кимсь, чимсь.

– Поборюся з дужим морем, Позмагаюсь з горем (Л. Глібов);

[Змій:] Позмагаємось з героєм По-лицарському звичаю. Ну, тепер уже від мене Він нікуди не втече (Є. Фомін).

4. розм. Те саме, що посвари́тися.

З сином позмагайся, та й на печі зоставайся, а з зятем позмагайся, та й з села вбирайся [забирайся] (Номис);

Вийшов він з хати, позмагавшись з матір'ю, з таким смутком, що ніякою гульнею не розвіяти його (Г. Косинка);

// Сперечатися якийсь час, доводячи свою правоту.

– Цитьте! Цитьте! Слухайте! – почали люди спиняти самі себе, але інші кричали навпаки: – Не хочемо його [Дениса] й слухати! Не треба!.. Так позмагалися ще якийсь час, аж поки таки все втихомирилось (Б. Грінченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

позмагатися

Значення в інших словниках