1. Словник української мови у 20 томах

позодягати

ПОЗОДЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм.

1. кого. Зодягти всіх або багатьох.

Він за свої гроші усіх дітей її позодягав (Сл. Б. Грінченка).

2. що. Надягти на себе що-небудь (про всіх або багатьох).

Вишнівчани працювали нехотя, по неділях і по релігійних святах на роботу не виходили, а, позодягавши розшиті квітчастими манишками сорочки, бродили хутором (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позодягати — позодяга́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. позодягати — -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 Зодягти всіх чи багатьох. 2》 Надягти на себе що-небудь (про всіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позодягати — ПОЗОДЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. 1. Зодягти всіх або багатьох. Він за свої гроші усіх дітей її позодягав (Сл. Гр.). 2. Надягти на себе що-небудь (про всіх або багатьох). Словник української мови в 11 томах
  4. позодягати — Позодяга́ти, -га́ю, -єш гл. Одѣть (многихъ). Він за свої гроші усіх дітей її позодягав. Васильк. у. Словник української мови Грінченка