позолотник
ПОЗОЛО́ТНИК, а, ч.
Фахівець із золотіння.
Сьогодні на Головному павільйоні [виставки] москвичі-позолотники закінчили золочення шпиля, висота якого досягає 70 метрів (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позолотник — позоло́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- позолотник — -а, ч. Фахівець із золотіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- позолотник — ПОЗОЛО́ТНИК, а, ч. Фахівець із золотіння. Сьогодні на Головному павільйоні [виставки] москвичі-позолотники закінчили золочення шпиля, висота якого досягає 70 метрів (Веч. Київ, 8.ІХ 1957, 1). Словник української мови в 11 томах