1. Словник української мови у 20 томах

позолочений

ПОЗОЛО́ЧЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до позолоти́ти.

Оглядаємо сувеніри .. Маленькі золоті кораблики з парусами та всіма снастями, зроблені, очевидно, з срібла й потім позолочені, вражають своєю філігранністю (Л. Дмитерко);

Прощайте, ниви. Котіть собі шум свій на позолочених сонцем хребтах (М. Коцюбинський).

2. у знач. прикм. Покритий позолотою.

Виблискує вбрання на ялинці, під ялинкою парти; на парті позолочені та кольорові обрізки з паперу (С. Васильченко);

По ній [жилетці] .. звисав товстий золотий чи позолочений ланцюжок від годинника (В. Козаченко);

– Словом, ви не романтик? – Люблю, грішник, звичайність. У кожній підкресленій незвичайності я бачу щось фальшиве... позолочене... (І. Муратов).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позолочений — позоло́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. позолочений — див. прикрашений Словник синонімів Вусика
  3. позолочений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до позолотити. 2》 у знач. прикм. Покритий позолотою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. позолочений — Позоло́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. позолочений — ПОЗОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до позолоти́ти. Оглядаємо сувеніри.. Маленькі золоті кораблики з парусами та всіма снастями, зроблені, очевидно, з срібла й потім позолочені, вражають своєю філігранністю (Дмит., Там, де сяє.. Словник української мови в 11 томах