позорювати
ПОЗО́РЮВАТИ, юю, юєш, док., що.
Зорати все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях.
ПОЗОРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док.
Не сплячи, якийсь час відпочивати вночі просто неба при зорях.
Певне, їм [бійцям] теж хотілося хоч трохи поніжитися, позорювати, але не можна – була команда... (М. Руденко);
– А тепер, сину, скачи на хутір і чекай там моїх наказів. Вранці, думаю, почнеться .. Скачи, Марку. До світанку позорюй ще... (Н. Рибак).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позорювати — позо́рювати дієслово доконаного виду від: зора́ти позорюва́ти дієслово доконаного виду від: зорюва́ти Орфографічний словник української мови
- позорювати — I позорюв`ати-юю, -юєш, док. Зорювати якийсь час. II поз`орювати-юю, -юєш, док., перех. Зорати все чи багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Великий тлумачний словник сучасної мови
- позорювати — ПОЗО́РЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Зорати все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. ПОЗОРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. Зорювати якийсь час. Певне, їм [бійцям] теж хотілося хоч трохи поніжитися, позорювати, але не можна — була команда… (Руд. Словник української мови в 11 томах
- позорювати — Позорювати, -рюю, -єш гл. Вспахать (во множествѣ). Словник української мови Грінченка