1. Словник української мови у 20 томах

позрізувати

ПОЗРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш і ПОЗРІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.

Зрі́зати все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях.

Дід позрізував у вуликах сухі вершечки старої вощини й перебирав її на ряднині (І. Нечуй-Левицький);

Зінька разом з Ольгою порається на городі. Кілька днів тому зірвали квасолю, помідори, позрізували жовті шапки соняшників (А. Шиян);

Позрізати квіти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позрізувати — позрі́зувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позрізувати — -ую, -уєш і позрізати, -аю, -аєш, док., перех. Зрізати все чи багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Позрізати квіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позрізувати — ПОЗРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш і ПОЗРІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Зрі́зати все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Дід позрізував у вуликах сухі вершечки старої вощини й перебирав її на ряднині (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  4. позрізувати — Позрізувати, -зую, -єш гл. Срѣзать (во множествѣ). Баба маківки позрізувала. Грин. II. 86. Словник української мови Грінченка