1. Словник української мови у 20 томах

позсипати

ПОЗСИПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.

Зси́пати все або багато чого-небудь.

Понаньмав [понаймав Тихін] комори.., позсипав і борошно, і зерно, що привіз, та й став прислухатись, що і як у них у селі поводиться (Г. Квітка-Основ'яненко);

Мірошник позсипав В обидва чоботи дукати, Млина покинув та й почав На всю округу панувати (Я. Щоголів);

Позсипала [господиня] з усіх мисок кришок, Що діти не з'їли: – Оце тобі, .. мій наймитку, Вечеря з обідом! (з думи).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позсипати — позсипа́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позсипати — -аю, -аєш, док., перех. Зсипати все чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позсипати — Позсипа́ти, -па́ю, -па́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. позсипати — ПОЗСИПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Зси́пати все або багато чого-небудь. Понаньмав [понаймав Тихін] комори.., позсипав і борошно, і зерно, що привіз, та й став прислухатись, що і як у них у селі поводиться (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  5. позсипати — Позсипа́ти, -па́ю, -єш гл. Ссыпать (во множествѣ). В мішечки позсипай (горох). Г.-Арт. (О. 1861. III. 93). Словник української мови Грінченка