1. Словник української мови у 20 томах

позурочувати

ПОЗУРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., кого.

Усім або багатьом – за народними уявленнями, заподіяти нещастя, викликати хворобу і т. ін. магічним поглядом, словами або діями.

Дітей мені позурочувала (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позурочувати — позуро́чувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позурочувати — -ую, -уєш, док., перех. Зурочити всіх чи багатьох. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позурочувати — ПОЗУРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Зурочити всіх або багатьох. Дітей мені позурочувала (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  4. позурочувати — Позурочувати, -чую, -єш гл. Сглазить (многихъ). Дітей мені позурочувала. Богодух. у. Словник української мови Грінченка