1. Словник української мови у 20 томах

позчіплюваний

ПОЗЧІ́ПЛЮВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до позчі́плювати і позчі́плюватися.

Пригадались їй якісь садки, розкішні, доріжки поміж деревом, ніби жовто помальовані, дерево, позчіплюване гіллям, мов стеля (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позчіплюваний — позчі́плюваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. позчіплюваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до позчіплювати і позчіплюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позчіплюваний — Позчі́плюваний, -на, -не; звич. мн. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. позчіплюваний — ПОЗЧІ́ПЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позчі́плювати і позчі́плюватися. Пригадались їй якісь садки, розкішні, доріжки поміж деревом, ніби жовто помальовані, дерево, позчіплюване гіллям, мов стеля (Н.-Лев., І, 1956, 158). Словник української мови в 11 томах