1. Словник української мови у 20 томах

позчіплюватися

ПОЗЧІ́ПЛЮВАТИСЯ, юємося, юєтеся, док.

Зчепитися одне з одним (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох).

Дуби, клени, осики, берести та всякий чагарник густо поросли і позчіплювалися гіллям (Б. Грінченко);

У великі вікна .. позчіплювались віти в рясному інеї, застують золотому промінню хоч зверху зазирнути на бурсацьке свято (С. Васильченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позчіплюватися — позчі́плюватися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позчіплюватися — -юємося, -юєтеся, док. Зчепитися одне з одним (про все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позчіплюватися — ПОЗЧІ́ПЛЮВАТИСЯ, юємося, юєтеся, док. Зчепитися одне з одним (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох). Дуби, клени, осики, берести та всякий чагарник густо поросли і позчіплювалися гіллям (Гр., II, 1963, 252); У великі вікна.. Словник української мови в 11 томах
  4. позчіплюватися — Позчіплюватися, -люємося, -єтеся гл. Сцѣпиться другъ съ другомъ, переплесться другъ съ другомъ. Верби понагинались над водою, позчіплювались зеленими верхами. Левиц. І. 62. Словник української мови Грінченка