1. Словник української мови у 20 томах

позітхати

ПОЗІТХА́ТИ, а́ю, а́єш, док.

Якийсь час посилено глибоко вдихати й видихати – перев. під впливом якихось почуттів; зітхати.

Роздумався я отакечки, розгадався, та, трохи позітхавши, почав всміхатись (Марко Вовчок);

Видко, убогим було її щастя: нарік [наступного року] вони ледве повернули зерно, потужили, позітхали та й подалися обоє на поклін у панську економію (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позітхати — позітха́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позітхати — -аю, -аєш, док. Зітхати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позітхати — ПОЗІТХА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Зітхати якийсь час. Роздумався я отакечки, розгадався, та, трохи позітхавши, почав всміхатись (Вовчок, VI, 1956, 270); Видко, убогим було її щастя: нарік [наступного року] вони ледве повернули зерно, потужили... Словник української мови в 11 томах