поз'їжджатися
ПОЗ'ЇЖДЖА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся і ПОЗ'ЇЗДИ́ТИСЯ, и́ться, имо́ся, ите́ся, док.
З'їхатися (про всіх або багатьох).
Фургони поз'їжджались до куреня (І. Нечуй-Левицький);
Новорічна вечірня пора з шахт сусідів склика до двора. Поз'їжджались сини, невістки (М. Рудь);
Поз'їздились із чужих царств і із свого царства доктори і лікарі (з казки);
На панові іменини поз'їздилося дворянство з усього повіту (Панас Мирний);
Нібито в місто поз'їздилися з усього округу дідичі й усе раду радять, як би придушити бунти (А. Головко);
// безос.
Літо 1951 року .. Тарасові Шевченку відкривають у парку перший на американському континенті пам'ятник. Поз'їжджалося люду – звідусіль (із журн.);
День публічної кари опришків у Станіславі був наче святом для шляхти. Поз'їздилося їх з усієї околиці (Г. Хоткевич).
Значення в інших словниках
- поз'їжджатися — поз'їжджа́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поз'їжджатися — -ається, -аємося, -аєтеся і поз'їздитися, -иться, -имося, -итеся, док. З'їхатися (про всіх чи багатьох). || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови