1. Словник української мови у 20 томах

пойняти

ПОЙНЯ́ТИ¹ див. пойма́ти.

ПОЙНЯ́ТИ² і ПОНЯ́ТИ, пойму́, пойме́ш, док., кого, рідко.

Те саме, що пійма́ти.

– Дівоньки-голубоньки! яка ж оце поміж вами дівчина, як зоря ясна сяє? Якби плавала вона в синьому морі рибкою, я б її шовковим неводом пойняв (Марко Вовчок);

Поняв ти мені зайця (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пойняти — пойня́ти 1 дієслово доконаного виду затопити; охопити; опанувати пойня́ти 2 дієслово доконаного виду взяти за жінку арх. пойня́ти 3 дієслово доконаного виду піймати рідко Орфографічний словник української мови
  2. пойняти — I див. поймати. II і поняти, пойму, поймеш, док., перех., рідко. Те саме, що піймати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пойняти — не йня́ти / не пойня́ти ві́ри кому, чому і без додатка. Піддавати сумніву чиї-небудь слова, не вірити кому-, чому-небудь. — А ти не дуже йми віри людям. Я страшний тільки для ворогів (І. Фразеологічний словник української мови
  4. пойняти — I. ЗАТО́ПЛЮВАТИ (покривати водою якийсь простір, поверхню чого-небудь — перев. під час повені, зливи), ЗАТОПЛЯ́ТИ, ЗАЛИВА́ТИ, НАВОДНЯ́ТИ, НАВО́ДНЮВАТИ, ПОЙМА́ТИ, ПОНІМА́ТИ розм., ПОТОПЛЯ́ТИ рідше; ПІДТО́ПЛЮВАТИ, ПІДТОПЛЯ́ТИ (знизу або частково). — Док. Словник синонімів української мови
  5. пойняти — Поня́ти і пойня́ти, пойму́, -ме́ш; по(й)ня́в, -няла́. По(й)ня́в жах Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. пойняти — ПОЙНЯ́ТИ¹ див. пойма́ти. ПОЙНЯ́ТИ² і ПОНЯ́ТИ, пойму́, пойме́ш, док., перех., рідко. Те саме, що пійма́ти. — Дівоньки-голубоньки! яка ж оце поміж вами дівчина, як зоря ясна сяє?... Словник української мови в 11 томах
  7. пойняти — Пойня́ти, -йму, -меш гл. = поняти. Грин. III. 534. Словник української мови Грінченка